Сторінка музкерівника

 

 

 

Каракай Ярослава Дмитрівна

 

 

 

 

        
                 Музичний керівник — перший вчитель музики — виконує важливу місію: дбайливо відкриває дітям завісу потаємного світу мистецтва, прищеплює любов до вічного і прагне виховати у кожній дитиніі гармонійну особистість. 

      Важко переоцінити вплив музики на людину. Це живе невичерпане джерело натхнення. Музика може надати насолоду, але також одночасно може викликати сильне душевне переживання, збудити до роздумів, відкрити невідомий світ фантазій.

      Діти люблять слухати музику не тільки під час музичних занять: також, з великим інтересом вони слухають пісні, танцювальну, інструментальну музику в грамзапису.

У дітей старшого дошкільного віку виникає інтерес до музики певного характеру, жанру, з'являються улюблені твори, які хотілося б слухати частіше. Тому так важливо мати в кожному дитячому садку електропрогравач і комплект грамплатівок із записами дитячих пісень, танців, музичних казок, інсценівок і т. д.

Вихователь повинен підтримувати інтерес дітей до музики, бажання слухати її. Його основним завданням в плані музичного виховання дітей є закріплення тих знань, умінь, навичок, які діти отримують на музичних заняттях. З цією метою він співає разом з ними знайомі пісні, займається з окремими дітьми, допомагаючи їм освоїти як складний елемент танцю, так і гру на музичних інструментах. Отже, вихователь повинен добре знати весь музичний репертуар, який розучується під час музичних занять.

У повсякденній роботі з дітьми (особливо в групах з цілодобовим перебуванням дітей) вихователю допомагають дитячі радіо-та телепередачі, в яких також звучить музика, що виконується або їх однолітками, або професійними музикантами.

Використовуючи діапроектори, фільмоскопи, вихователь може показати діафільми з музичним супроводом.

У багатьох дитячих садках організовуються поздоровлення дітей з днем народження. У такі дні музика, самостійне спів, танці дітей дуже доречні. Хлопці можуть самі скласти для свого товариша пісню, виконати танець, зіграти на музичних інструментах. Все це не тільки розвиває музичні здібності дітей, а й привчає їх піклуватися один про одного, робити і виконувати те, що приємно товаришеві.

        У вільний від занять час діти часто влаштовують ігри, в яких музиці відводиться значна роль. Наприклад, граючи в «концерт», «музичне заняття», «цирк» і т. д., діти згадують і виконують знайомі пісні, танці, хороводи, імпровізують, пишучи власні пісеньки і підбираючи їх на металофоні або іншому музичному інструменті.

         Навіть якщо діти грають в ігри, не пов'язані з музичною тематикою, музика, різноманітне музичне супроводження у них теж може мати місце. Так, діти часто використовують різні музичні інструменти для того, щоб дати сигнал для відправлення поїзда, пароплава. Весела пісенька, що співається дітьми, може супроводжувати їх «подорож» на автомобілі. Хлопчики, граючи в «солдат», чітко марширують під звуки барабана, «акомпанують» собі, отстуківая ритмічний малюнок пісні за допомогою кубиків, паличок і т. д.

Істотну роль в музичному вихованні дітей грають музично-дидактичні ігри, які розвивають творчі здібності дитини, музичний слух, допомагають в ігровій формі засвоювати елементи нотної грамоти. Деякі з них потрібно попередньо розучувти на заняттях. У повсякденному житті вихователь, також повторює і закріплює з дітьми ці ігри і знайомить з новими.

У багатьох музично-дидактичних іграх використовуються дитячі музичні інструменти (металофон, цитра, дзвіночки, бубен, барабан, трикутник та ін.) Так, у грі на розрізнення тембру вихователь по черзі грає на різних дитячих інструментах і звертається до кожного граючому з проханням назвати інструмент, який звучав, або знайти серед карток, розкладених на столі, ту, на якій зображений цей інструмент.

Вихователь показує дітям картки, на яких у вигляді чергуються прямокутників і квадратиків різного кольору, умовно позначають чверті і вісьмома, «записаний» ритм попевок . Спочатку діти прохлопивают ритмічний малюнок, зображений на картці, потім виконують його на музичних інструментах і називають попевку. Виграє той, хто правильно назве більшу кількість попевок.

За допомогою магнітофона, електропрогравач можна організувати гру на розрізнення характеру танцювальної музики. Слухаючи танцювальну музику в грамзапису, діти намагаються визначити, що це - полька, вальс або російська плясовая. Визначити характер музики іноді допомагають руху під неї. Рухаючись під музику, діти як би перевіряють, чи правильно вони назвали танець, чи підходять їх руху до даної музиці.

         Музика робить свій виховний вплив і під час прогулянок дітей, стимулює їх активність, самостійність, викликає різні емоційні переживання, створює гарний на будову, оживляє накопичені враження.

Найбільш доцільними для музичних проявів дітей на прогулянках, зазвичй є літній період. У цей час на дитячій ділянці організовуються цікаві ігри, на яких діти можуть самостійно, або разом з вихователем водити хороводи, співати улюблені пісні.

На прогулянці вихователь допомагає організувати рухливі ігри із співом.

Влітку на прогулянку можна захопити дитячі музичні інструменти, надавши дітям можливість імпровізувати, виконуючи нескладні мелодії. При наявності певних навичок гри на інструментах об'єднуватися в ансамбль.

Вихователь повинен заздалегідь продумати проведення прогулянки так, щоб було цікаво всім дітям, пам'ятати про те що активне музикування дітей на прогулянці залежить від того, наскільки міцно оволоділи діти музичним репертуаром і можуть самостійно його виконати. Успіх цієї роботи дуже залежить від активності вихователя і від встановлення ним тісного контакту в роботі вихователя і музичного керівника.

        На заняттях ознайомлення з художньою літературою, образотворчою діяльністю музика також може знайти широке застосування. Знайомлячи дітей з російськими народними казками «Кіт, півень і лисиця», «сестричка Оленка і братик Іванко», «Колобок» та ін, вихователь супроводжує свою розповідь виконанням невеликих пісеньок героїв казок, що характеризують персонажів. Спочатку співає пісеньки вихователь, а коли казка буде засвоєна, діти виконують її самостійно.

Набагато швидше і цікавіше казка буде сприйматися дітьми, якщо при первісному її переказі педагог використовує різні музичні інструменти. Наприклад, знайомлячи дітей з, російської народної казкою «Колобок», він може зобразити на металофоні, як «покотився колобок», як «скаче» заєць; за допомогою барабана і тріскачки показати, як важко, ламаючи суччя в лісі, крокує ведмідь, а за допомогою цитри зобразити м'які, витончені рухи хитрої лисиці.

Діти дуже люблять казку «Троє поросят» С. Михалкова. Її читання добре супроводжувати музичними фрагментами - виконанням пісеньки веселих поросят і вовка з музичної інсценування цієї казки, записаної на платівку.

Знайомлячи дітей з віршем А. Барто «Конячка», буде цікаво прослухати в грамзапису однойменну музичну п'єсу Н. Потоловского. У старшій групі перед розучуванням вірша «Восени» О. Пушкіна доцільно прослухати в грамзапису «Осінню пісню» П. Чайковського.

Музика допомагає передати в малюнку характерні особливості художнього образу, збагачує дитячі враження.

На заняттях з малювання в молодшій групі вихователь вчить дітей робити мазки пензлем, передаючи певний ритм рухів, і в той же час вносить елемент гри - ритмічні мазки називає крапельками дощу. «Кап-кап-кап - капає дощик спочатку повільно, а потім все швидше і швидше», - каже вихователь і співає пісеньку: «Дощик, дощик, пущі, дамо тобі гущі, дамо тобі ложку - сьорбати потрошку!»

Музика в різних видах діяльності дошкільника знходить застосування за допомогою активній організаторській діяльності педагога.

Використання різних музичних творів у години дозвілля, на прогулянці, на заняттях збагачує дітей новими враженнями сприяє розвитку самостійної, творчої ініціативи. В організації цієї роботи велику допомогу вихователю надає музичний керівник.